Опис

Підродина бджолиних ( Anthophoridae ) в Україні включає більше 89 видів комах, що належать до 14 родів. Рід Anthophora налічує 8 видів бджіл. У зв’язку з високою ефективністю запилення сільськогосподарських культур ще в 1960-х роках робилися спроби виведення і практичного використання деяких видів у сільському господарстві. Незважаючи на безсумнівний успіх, проведена на той час робота так і не увійшла у фазу реалізації. Останні роки підтвердили високу цінність роїв і привели до відновлення розвитку їх розведення в сусідній Польщі.

З початку моніторингових досліджень (18 століття) було показано, що даний вид є постійним елементом національної фауни. В останні десятиліття через зникнення традиційної сільської забудови та деградацію сприятливих середовищ існування він зазнав сильного тиску з боку людини і реєструється все рідше.

Розмір і зовнішній вигляд

Це велика бджола, розміри тіла (довжина 13-16 мм) схожі на робочих джмелів. У положенні спокою вона приймає приземисту, низьку фігуру. Самки сильно опушені. Зовнішня поверхня задніх ніг забезпечена пензликами з густих волосків, які використовуються для збору і транспортування пилку. Довжина язика самців і самок становить 10-13 мм і відповідає найдовшим язикам робочих джмелів.

Вид, про який йде мова, зустрічається у двох різновидах забарвлення, які раніше вважалися окремими видами: світлий різновид — групування особин із сірим або червонуватим забарвленням (форма A. squalens Dours) і чорний різновид — із темними або повністю чорними самками (форма A .nigra Friese ).

Гніздування і період діяльності

Це ранньовесняна бджола. На львівщині з’являється орієнтовно– у першій декаді квітня.  Подібно до того, як початок польотів трохи змінюється, кінець припадає на різний час і до,орієнтовно,кінця другої декади червня.

Уподобання середовища проживання

Описаний вид живе в різних типах біотопів і не уникає антропогенно змінених місць. У природних умовах охоче заселяє круті стіни ярів, глибокі виїмки доріг, порізані схили та глиняні стіни будівель. Аналіз розподілу гніздових скупчень у природному середовищі показав, що вид прикріплений до південних та східних схилів, з відхиленням у бік південного сходу, південного заходу та заходу. Переважна більшість досліджених скупчень розташовувалася на вертикальних і дуже крутих стінах з нахилом від 70 до 90° (приблизно 93% усіх ділянок), і лише 7% колоній були розташовані на плоскому або злегка нахиленому ґрунті.

Будівництво гнізда і спосіб розведення

Самки  створюють великі гнізда, розташовані неглибоко під землею (на глибині 7-9,5 см). Типове гніздо складається з трьох частин: присінка, основного каналу і бічних каналів. Розширений тамбур — це місце, звідки самки збирають ґрунт для закриття гнізда після закінчення його будівництва. За нею, на глибині близько 2 см від входу, знаходиться шліфована земляна пробка, що відокремлює тамбур від основного каналу. Зазвичай ця частина гнізда пряма і має довжину 3-5 см. Від кінця головного каналу відходять бічні канали, заповнені личинковими клітинами. Залежно від стадії розвитку гніздо має від 3 до 25 комірок. Хоча самки будують до 5 гнізд за сезон, кількість потомства, що залишається, досягає максимум 30 особин. У штучних умовах бджолу розводять у гніздах, наповнених глиною.

Дана бджола має унікальні біологічні та функціональні особливості. Деякі з них наведено нижче:

Біологічні особливості

• Видатна стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища (в наших кліматичних умовах вид добре переносить суворі зими, його активність швидко зростає ранньою весною).
• Природна тенденція до створення великих гнізд (спосіб гніздування, який полегшує захист і розмноження).
• Прив’язаність самок до місця гніздування і висока довговічність природних скупчень (понад 40 років).
• Тривалий період сезонної активності (2-3 місяці) і тривалий період щоденної активності (з раннього ранку до сутінків; приблизно 15 годин).

Особливості поведінки

• Прудка бджола, повна вдачі. За спритністю польоту не поступається таким ефективним літунам, як бабки та попелиці.
• Особлива обережність при зборі корму (будь-який рух або зміна поведінки поблизу нього призводить до його польоту; спочатку налякана бджола парить у повітрі і уважно спостерігає за навколишнім, але незабаром швидко відлітає в інше місце).
• Повна відсутність агресивності (бджоли уникають прямого контакту з людьми, а при наближенні тікають заздалегідь; у поєднанні з високою пильністю створюють враження полохливих комах, до яких важко підступитися).

Корисні цінності

• Польоти по їжу за несприятливих погодних умов (відвідування рослин під час сильної хмарності, дощової погоди і навіть невеликого дощу; польоти за температури до 7°С).
• Широкі харчові уподобання – облітає більшість весняних рослин, як декоративних, трав’яних, так і фруктових. Список харчових рослин включає 136 видів, що належать до 23 родин. Було продемонстровано, серед іншого, на 13 видах плодових рослин, серед яких: яблуня, груша, черешня, вишня, слива, персик, чорна та червона смородина, чорниця високоросла, лохина низькоросла, жимолость, аґрус, журавлина. Найчастіше він відвідує чорницю і жимолость (рослини, що постачають головним чином нектар) і яблуні, які є багатим джерелом пилку – всі вони вважаються переважно самозапильними та комахозапильними. Детальні спостереження за посівами овочевих культур показали, що дана бджола є ефективним запилювачем бобів. Про його високу цінність свідчить швидкий темп роботи над квітками (час, витрачений на 1 квітку квасолі в середньому 4,4 секунди, тоді як для медоносної бджоли – 12,6 секунди), здатність літати при більш низьких температурах навколишнього середовища і правильний спосіб відвідування квітів (через горло, а не через отвори, прокушені збоку квіткової трубки, як це роблять деякі види джмелів). Виходячи з вищесказаного Результати досліджень свідчать про те, що цей вид бджоли вважається альтернативним видом, який може успішно замінити медоносних бджіл і джмелів у посівах квасолі.
• Висока ефективність запилення рослин. У ході досліджень було встановлено, що динаміка відвідування квітів  залежить насамперед від сорту зібраного меду. Так, самки, що збирають тільки нектар, працюють на квітках недовго (в середньому 2,7 секунди на квітках агрусу, чорної смородини – 2,5 секунди, чорниці високорослої – 2,9 секунди), а самки, що збирають обидва нектари одночасно, – трохи довше (на цвіті яблуні на в середньому 4,3 секунди), тоді як ті, хто відвідує квіти, щоб отримати лише пилок, потребують найбільше часу ( в середньому 4,5 секунди). Залежно від сорту меду та виду рослини самки можуть відвідати від 11 до 31 квітки за 1 хвилину (за своє життя вони можуть відвідати приблизно 337 000 квіток).
• Відносно невелика дистанція польоту для їжі (350-400 метрів від гнізд).
• Здатність залишати сліди запаху на квітах, коли вони їх відвідують. Дана бджола є першим видом бджіл, у якого була виявлена ​​ця особливість. Самки можуть розпізнавати запахи різних особин і визначати привабливість квітів за інтенсивністю сліду, який вони залишають за собою (зменшення інтенсивності запаху відповідає збільшенню рівня нектару, що виробляється в квітці). Уникання відвідування квітів протягом короткого періоду часу та відвідування тих, які раніше не мали контакту з представниками свого виду (або мали такий контакт набагато раніше), може збільшити кількість плодів.

Біологічна схильність шерстистоногої бджоли доводить, що вона є важливим чинником підтримки біологічної рівноваги в усьому біоценозі та відіграє значну роль у запиленні плодових дерев і кущів, а також багатьох декоративних і трав’янистих рослин. Вищезазначені функціональні значення сприяють більш повному його використанню в практиці садівництва.